ReAl

Заходжу якось у черговий раз у словник Грінченка, а там мені «реклама» зі словами «На майдане можно заразиться туберкулезом, один человек уже умер». «Вже». Наче туберкульоз може довести до смерті за кілька днів. Людина померла від чогось іншого, але, пишуть, при розтині знайшли туберкульоз. Звичайно, смерть від чогось іншого не означає відсутності заразності, але сам підхід до формування тексту банера вже дещо говорить про мету того, хто цей банер замовив. Та я не про те. Звернення МОЗ у дусі «утримайтеся від прогулянок місцями скупчення людей» витриманіші. Дуже добре, що міністерство охорони здоров’я так турбується про нас. Але ж непогано було б дати хоча б трохи повніший перелік місць, де можна заразитися туберкульозом. Особливо враховуючи те, що, за критеріями ВОЗ, в Україні — епідемія туберкульозу. І хоча б для того, щоб не виникало враження, що ці заяви спричинені чимось іншим, а не турботою про здоров’я ;-).

Зазирнемо у вже згадану вікіпедійну статтю «Туберкульоз». На жаль, найсвіжіша інформація щодо захворюваності там за 2007 рік, але не думаю, що з тих пір ситуація відчутно покращилася, тобто для приблизної оцінки ті дані підійдуть.
Отже, маємо оцінку чисельності населення 45 мільйонів чоловік та близько 500 тисяч зареєстрованих хворих, серед яких 93 тисячі — з активною формою. Тобто у середньому кожен сотий житель України хворий на сухоти, одна особа з п’ятисот має активну форму.

При вщерть заповнених трибунах спорткомплексу «Олімпійський» на ньому очікується приблизно сімсот хворих туберкульозом, з них 140 — заразних.

На концерті у палаці «Україна» на 3700 місць припаде 37 хворих, серед них 7-8 заразних.

На невеличкому, «домашньому», мітингові на 2000 чоловік — 20 хворих, 4 заразних.

Нормативна кількість місць у вагонах метро — 260-270. Тобто у «номінально» наповненому вагоні (не у годину пік) буде двоє-троє хворих на туберкульоз, через одну поїздку ми опинятимемося в одному вагоні з заразним хворим. Тобто при двох поїздках на день, на роботу і додому, в середньому раз на день знаходитимемося в одному вагоні з джерелом інфекції. І так двісті днів на рік…

Кількість людей на «Даринку» чи троєщинському ринку мені оцінити важко, але їх там немало… На самій станції метро, особливо у годину пік, теж народу багатенько.

Звичайно, там де людей більше, там буде більше і хворих. Але абсолютна кількість хворих не так важлива, бо з одного кінця ринку на інший зараза не перескоче. Важливо те, скількох людей ми за день «зустрінемо» (тобто опинимося від них у «радіусі досяжності») в метро, магазинах, на роботі, …, скільки заразних хворих кашляне чи чхне і чи вдихнемо ми це або отримаємо це всередину іншим чином. Чим дужче «набитий» простір людьми, тим гірше, бо тим більше людей у цьому «радіусі досяжності» і тим більша імовірність, що там опиниться заразний хворий на туберкульоз. У цьому сенсі вагон метро у годину пік, концертний зал чи спортивний матч мало відрізняються від «Майдану». Особливо якщо це спортивний матч чи рок-концерт, де глядачі поводять себе активно і тому більше вдихають-видихають, більше бактерій може потрапити у повітря — при викрикуванні гасел чи просто емоційних вигуках. Мікобактерії тримаються у повітрі кілька годин, тому ходити у місцях, де постійно буває багато людей (кгм… тобто жити у місті), теж доволі небезпечно, можна ж зустрітися не з людиною, а з її «шлейфом».

І тут доволі «цікаві» місця — супермаркети. Мало того, що там теж одночасно багато людей. Іх там дуже багато за день проходить. І там є речі, які, на відміну від дерев, стін та парканів ми беремо у руки і несемо додому. До речі, про метро, маршрутки та двері — хворий кашалянув, прикрившись рукою; отримав порцію мікобактерій на долоню, взявся за поручень чи ручку дверей, залишив слід там; ми взялися там само, забрали собі на руку свою порцію… А у супермаркетах крім «просто речей» є ще продукти. На них, особливо на молокопродуктах, мікобактерії живуть довше. Скільки людей пройшло за день повз прилавки самообслуговування, з яких ми купили сирок-творожок?

Отже, я не сперечаюся з тим, що на майдані можна заразитися туберкульозом. Можна. Як і скрізь у країні, де епідемпоріг перевищено десь так удвічі. Але я вважаю, що і ризик заразитися туберкульозом — то далеко не найбільший ризик на Майдані, і що Майдан — то не найризикованіше місце у Києві з цієї точки зору.